Методика визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду внаслідок збройної агресії російської федерації

При запровадженні механізму відшкодування збитків, завданих збройною агресією російської федерації, одним з основних моментів є розробка та запровадження методики, за якою ці збитки визначаються та розраховуються.

Порядком визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326, зазначено, що шкода та збитки визначаються за певними напрямками (загалом 15 напрямків). При цьому, визначення шкоди та збитків за кожним із напрямків здійснюється відповідно до окремої Методики, розробленої профільним міністерством.

Порядок № 326 надав строк міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади розробити відповідні Методики протягом 6 місяців з дня його затвердження. На даний час вже є певні нормативні напрацювання з цього приводу, зокрема – Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.05.2022 № 295 затверджено Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації. Застосування даної Методики дозволить власникам землі та землекористувачам визначити розмір заподіяної їм шкоди, в тому числі – упущеної вигоди.

Основні моменти Методики:

- Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації). Власники земель та землекористувачі, яким заподіяно шкоду, після визначення її розміру згідно вимог Методики, інформують про розмір завданої шкоди вищевказані державні адміністрації.

- Методика регулює порядок визначення шкоди та пов’язаної з нею упущеної вигоди за наступними напрямками, для кожного з яких встановлено окремий порядок визначення шкоди:

• фактичні витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону;
• завдані збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
• витрати на відновлення меліоративних площ.

Фактичні витрати власників землі та землекористувачів на рекультивацію земель визначаються на підставі кошторисної вартості запроектованих робіт відповідних реалізованих робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель, які розроблені у відповідності до Правил розроблення робочих проектів землеустрою, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 р. № 86.

Витрати на відновлення меліоративних площ включають витрати на відновлення меліорованих земель, водогосподарсько-меліоративних систем, об'єктів інженерної інфраструктури зрошувальних і осушувальних систем, дренажної інфраструктури, об’єктів сільськогосподарського водопостачання та водовідведення, які були порушені та зруйновані внаслідок бойових дій, та визначаються на підставі кошторисної вартості робіт у відповідних проектах реконструкції та капітального ремонту меліоративних систем та/або окремих об'єктів інженерної інфраструктури, що розроблені у відповідності до ДБН В.2.4-1-99 «Меліоративні системи та споруди», що затверджений наказом Держбуду України від 25 червня 1999 р. № 153.

Завдані збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення визначаються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284. Згідно вказаної постанови, розміри   збитків   визначаються  комісіями,  створеними Київською   та  Севастопольською  міськими,  районними  державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Результати роботи комісій оформляються  відповідними  актами. Розміри збитків визначаються в повному  обсязі  відповідно до  реальної  вартості  майна  на  момент   заподіяння    збитків, проведених  або  необхідних  витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). При визначенні загального розміру заподіяної шкоди враховується також і неодержаний дохід.