Інклюзія у державній реєстрації шлюбу

Олексій, військовослужбовець, після отримання важкого поранення на фронті проходив тривале лікування у військовому шпиталі. Один із уламків снаряда вразив хребет, тож рухатися самостійно він поки що не може. Проте навіть у цих обставинах Олексій разом зі своєю нареченою Марією прийняли рішення не відкладати життя «на потім». Попри обмеження в пересуванні, пара подала заяву до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) з проханням зареєструвати шлюб у медичному закладі. Працівники ДРАЦС відреагували оперативно: виїзд на місце, оформлення документів, спокійна церемонія — усе відповідно до закону. І все це не виняток, а норма, гарантована державою.

Цей випадок не є поодиноким — чинне законодавство України надає особам з інвалідністю рівне право на створення сім’ї. Серед норм та зобов’язань, що це гарантують, — стаття 21 Сімейного кодексу України, яка визначає, що шлюб укладається на основі вільної згоди жінки та чоловіка. Жодні фізичні або сенсорні порушення не є перешкодою для реалізації цього права. Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» гарантує рівний доступ осіб з інвалідністю до усіх сфер життя, включаючи державні адміністративні послуги, зокрема й державну реєстрацію шлюбу.

Органи ДРАЦС зобов’язані створити умови для зручної подачі заяви та проведення реєстраційних дій для осіб з різними видами порушень.

У разі наявності вад зору подання заяви про державну реєстрацію шлюбу можливе в усній формі або за допомогою супровідника. Інформація повинна бути доступною — наприклад, у форматі збільшеного шрифту, шрифту Брайля або аудіозапису.

У разі порушення слуху особа має право скористатися допомогою перекладача жестової мови, а також подавати документи письмово або через електронні сервіси. Особа, яка виконує функції перекладача жестової мови або супровідника (свідка), зобов’язана надати документ, що посвідчує особу (паспорт або інший паспортний документ), та залучається до процесу виключно за ініціативою заявника.

Для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату реєстрація шлюбу може бути організована за місцем їхнього перебування — вдома, у шпиталі або іншому місці, яке забезпечує їхній комфорт і доступність.

Зауважимо, що перелік документів для державної реєстрації шлюбу для осіб з інвалідністю є незмінним, а саме: паспорти обох наречених (або інші документи, що посвідчують особу), ідентифікаційні коди, заява про державну реєстрацію шлюбу, документи про припинення попереднього шлюбу, документ про сплату державного мита, а також має бути документ, який підтверджує вади.

Реалізація права на шлюб, у якому один або обидва з подружжя мають певні вади — це важливий елемент соціальної справедливості та рівності. Це прояв сили, любові та взаємної підтримки. Часто саме ці історії стають джерелом натхнення для суспільства і прикладом того, як подолати будь-які перешкоди заради щастя.

Хоча чинне законодавство передбачає усі необхідні правові механізми для забезпечення реалізації права на шлюб для осіб з інвалідністю, у практичній площині досі існують певні труднощі, пов’язані з фізичною недоступністю будівель, відсутністю кваліфікованих перекладачів або адаптованих інформаційних матеріалів. Саме тому важливим залишається не лише дотримання формальних вимог закону, а й розвиток інклюзивної культури в органах державної влади.
#безбарєрність #barrierfree