Як стати медіатором: сучасна професія на перетині права, комунікації та людяності

У житті трапляється чимало конфліктів: сімейних, трудових, ділових, побутових. Суд не завжди найкращий вихід: дорого, довго, емоційно виснажливо. У таких ситуаціях на допомогу приходить медіація. Саме вона дедалі активніше застосовується в нашій країні.

Медіація — це альтернативний спосіб вирішення спорів за участю нейтрального посередника. Медіатор не ухвалює рішень, але допомагає сторонам знайти взаємоприйнятне розв’язання конфлікту. Закон України «Про медіацію» закріплює її основні принципи: добровільність, конфіденційність, нейтральність, незалежність, неупередженість медіатора, самовизначення та рівність сторін. Її застосовують у сімейних, трудових, господарських, цивільних, адміністративних, а в деяких випадках — навіть у кримінальних справах.

Медіатором може стати будь-який повнолітній громадянин України, який має вищу освіту (будь-якої спеціальності), пройшов спеціальне навчання (не менше 90 годин, з яких щонайменше 45 — практичні) та не має заборон, визначених Законом. Не можуть бути медіаторами особи з непогашеною судимістю, визнані недієздатними або з обмеженою цивільною дієздатністю.

Проходити підготовку можна в акредитованих навчальних центрах, університетах або громадських організаціях, що мають право здійснювати освітню діяльність у сфері медіації. Програма зазвичай включає основи конфліктології, етичні стандарти, навички комунікації, активного слухання, ведення переговорів, управління емоціями, а також практикум з реальними кейсами.

Після завершення навчання видається сертифікат, у якому зазначено: прізвище, ім’я, по батькові особи, назва навчального курсу, кількість годин теорії й практики, суб’єкт освітньої діяльності, дати проходження та номер документа. У сертифікат також можуть бути включені додаткові дані за рішенням організатора навчання. Після отримання сертифіката медіатор може відразу почати практику, самостійно або у співпраці з центрами медіації. Часто новачки спочатку проходять стажування або працюють у парі з досвідченими колегами.

Закон не зобов’язує до державної реєстрації медіатора, але добровільний запис до професійних реєстрів підвищує довіру з боку клієнтів та сприяє розвитку професії.

Особливо актуальним це питання є для нотаріусів, які також можуть здійснювати медіацію — за умови проходження відповідної підготовки. Відповідно до статті 1 Закону України «Про нотаріат», вони мають право проводити медіацію за умови проходження навчання. Їхня діяльність у цій сфері не є суто нотаріальною, але дає змогу поєднати авторитет державного фахівця з навичками комунікації та врегулювання конфліктів. Підготовку нотаріусів здійснює Нотаріальна палата України (стаття 161 Закону «Про нотаріат»), яка також забезпечує підтримку, професійний супровід і популяризує медіацію серед громадян.

Таким чином, медіація — це юридичний інструмент та сучасна культура комунікації, що відкриває нові можливості для вирішення спорів. А базове навчання медіації — це перший крок до суспільно важливої, гуманної та перспективної професії.

https://pravo.ua/iak-staty-mediatorom-suchasna-profesiia-na-peretyni-prava-komunikatsii-ta-liudianosti-bloh-tymofiia-dudina/