I. Виклики та стратегічні цілі

A. Співробітництво між Україною та ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ вже достатньо розвинуте і сприяє зміцненню їх співпраці в рамках Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) та їх державами-членами (УПС) і загального Плану дій Україна — ЄС, затвердженого на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, що відбулося 21 лютого 2005 р. (далі — План дій Україна — ЄС 2005 року).

План дій ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ в Україні від 12 грудня 2001 р. заклав фундамент для такого співробітництва, передбачаючи широкий спектр дій, зокрема за напрямами управління кордонами та віз, міграції і притулку, боротьби із злочинністю і тероризмом, а також зміцнення судової влади, верховенства права та належного управління. Цей документ сформував розділ “Юстиція, свобода і безпека” Плану дій Україна — ЄС 2005 року. До нього також додається План-графік, який дає змогу відслідковувати виконання Плану дій у сфері юстиції, свободи та безпеки.

Після останнього розширення Європейського Союзу, яке відбулося 1 травня 2004 р., ЄС і Україна вперше стали межувати між собою і як безпосередні сусіди почали стикатися зі спільними викликами у боротьбі із злочинністю, тероризмом та іншими видами незаконної діяльності транскордонного характеру.

Відповідно до своїх положень План дій у сфері юстиції, свободи та безпеки повинен бути переглянутий з метою посилення у конкретний спосіб співробітництва між Україною та ЄС з урахуванням розвитку зони свободи, безпеки і юстиції у ЄС та безпосереднього сусідства.

B. Співробітництво, що здійснюється на основі спільних цінностей, як це передбачено УПС і Преамбулою до розділу 2.1 Плану Дій Україна — ЄС 2005 року, повинне відображати баланс між безпекою, з одного боку, і юстицією та свободою, з іншого. Оновлений План дій у сфері юстиції, свободи та безпеки розроблено з урахуванням:

положень Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) та їх державами-членами від 16 червня 1994 р., яка набрала чинності у березні 1998 року;

загального Плану Дій Україна — ЄС, затвердженого на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, що відбулося 21 лютого 2005 року;

Гаазької Програми, затвердженої Радою ЄС 4 листопада 2004 р., та Плану дій з її виконання від 16 червня 2005 року;

Глобальної стратегії розвитку зовнішнього виміру співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки, й затвердженої Радою міністрів закордонних справ та загальних питань країн — членів ЄС 12 грудня 2005;

Основними викликами і стратегічними цілями такого співробітництва є:

зміцнення партнерства і практичного співробітництва між Європейським Союзом, його країнами-членами та Україною у сфері юстиції, свободи і безпеки;

підтримка зусиль України у зміцненні демократії, забезпеченні захисту прав і фундаментальних свобод людини. Сприяння посиленню стабільності і ефективності відповідних державних установ для загального зміцнення верховенства права;

продовження роботи з Україною для забезпечення застосування принципів верховенства права, незалежності та ефективності судової влади, включаючи доступ до правосуддя і належного управління;

забезпечення ратифікації і повної імплементації найбільш важливих міжнародних інструментів у сфері юстиції та внутрішніх справ;

продовження створення відповідної законодавчої бази для ефективної співпраці у сфері юстиції, свободи і безпеки відповідно до міжнародних та стандартів ЄС, а також проведення роботи для забезпечення ефективної імплементації і застосування таких стандартів;

посилення зусиль у напрямі зміцнення інституційних спроможностей із залученням у разі потреби громадськості, включаючи використання можливостей неурядових організацій та представників ділових кіл;

C. Оновлений План дій встановлює ряд погоджених завдань і напрямів співробітництва та імплементації:

Свобода: вдосконалення управління міграцією, включаючи притулок і боротьбу з нелегальною міграцією; сприяння людським контактам та подорожам при посиленні співпраці у сфері управління кордонами і безпеки документів.

Безпека: протидія тероризму і організованій злочинності, в тому числі шляхом зміцнення правоохоронного співробітництва, зокрема у напрямі боротьби з проявами торгівлі людьми, незаконного ввозу мігрантів, незаконного переміщення наркотиків та інших заборонених товарів, корупції, підробки документів, відмивання грошей та іншими видами протиправної діяльності.

Юстиція: реформування судової системи для забезпечення її незалежності, неупередженості і ефективності та посилення правового співробітництва між ЄС і Україною у цивільних і кримінальних справах.

II. Свобода

1. Міграція і притулок

Міграція

Розроблення відповідних законодавчих рамок у сфері управління міграцією;

утворення Державної міграційної служби України для забезпечення належного міжвідомчого співробітництва на центральному, регіональному і місцевому рівні шляхом поєднання існуючих структур;

укладення Угоди про реадмісію між Україною і ЄК з метою забезпечення набрання нею чинності та виконання її положень одночасно з набранням чинності і виконанням положень Угоди між Україною і Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз; проведення моніторингу імплементації Угоди про реадмісію Спільним реадмісійним Комітетом, створеним відповідно до цієї Угоди;

обговорення ключових статистичних даних та інформації про управління міграцією, включаючи нелегальну міграцію, а також прикладів кращої практики у цій сфері;

проведення оцінки масштабів нелегальної міграції через територію України та відслідковування міграційних потоків. Розроблення оцінки ризиків, участь у міжнародних оцінках переміщення нелегальних мігрантів, що становлять інтерес для України, запровадження системи раннього запобігання нелегальній міграції;

створення належних умов у центрах для утримання нелегальних мігрантів; забезпечення відповідності європейським стандартам адміністративного законодавства щодо осіб, затриманих за незаконний перетин кордонів України; забезпечення здійснення судового контролю за усіма рішеннями про затримання, тривалість яких перевищує 72 години;

розгляд разом з країнами — членами ЄС та Єврокомісією можливостей для зміцнення співпраці у вдосконаленні управління міграційними потоками, в тому числі шляхом оцінки статистичних даних та заходів, спрямованих на протидію нелегальній міграції;

активізація участі у регіональних і міжнародних мережах та форумах, пов’язаних з міграцією.

Притулок

Імплементація Конвенції ООН про статус біженців 1951 року та Протоколу, що стосується статусу біженців, 1967 року, включаючи право на притулок та повагу до принципу невислання усіма країнами відповідно до європейських стандартів та за співробітництвом у разі потреби з УВКБ ООН;

подальший розвиток законодавства з питань притулку відповідно до європейських стандартів та за співробітництвом у разі потреби з УВКБ ООН;

вдосконалення процедур розгляду заяв про надання статусу біженців і шукачів притулку відповідно до європейських стандартів;

реєстрація і ефективне документування всіх осіб, які звернулися з проханням надати статус біженця;

вирішення питань, пов’язаних з допоміжним, гуманітарним і тимчасовим захистом, шляхом прийняття та імплементації відповідного законодавства;

покращення умов в центрах тимчасового розміщення біженців;

надання підтримки у разі потреби у виконанні згаданих завдань, у тому числі шляхом виконання пілотної програми регіонального захисту.

2. Управління кордонами і візи

Управління кордонами

Затвердження, розвиток і імплементація стратегії інтегрованого управління кордонами;

посилення міжвідомчого співробітництва між державними органами, причетними до управління кордонами, включаючи чітке розмежування відповідальності і компетенції всіх цих відомств. Зміцнення інституційних і адміністративних спроможностей та здатності здійснювати прикордонний контроль і вдосконалювати нагляд за кордонами;

удосконалення існуючої правової бази і процедур інтегрованого управління кордонами, зокрема у пунктах пропуску через державний кордон;

підтримка процесу делімітації і демаркації відповідно до міжнародних стандартів частин українського кордону;

підтримка у запровадженні системи мобільних прикордонних груп на кордоні та всередині країни;

продовження надання підтримки у вдосконаленні роботи пунктів пропуску, в тому числі шляхом оцінки переваг від спільного використання інфраструктури;

перегляд існуючих у Державній прикордонній службі процедур прийняття та проходження служби; найшвидше скорочення кількості військовослужбовців, які виконують завдання, пов’язані з управлінням кордонами;

розроблення програм базового та спеціалізованого навчання для персоналу, що виконує завдання, пов’язані з управлінням кордонами;

посилення співробітництва з питань управління кордонами і вдосконалення співпраці між підрозділами на спільному кордоні. Спрощення порядку обміну інформацією шляхом запровадження системи спільних контактних офісів;

підготовка робочих угод для забезпечення оперативного співробітництва з Агентством ЄС з управління зовнішніми кордонами (FRONTEX), включаючи оцінку, аналіз та управління ризиками;

продовження співпраці з Молдовою з прикордонних питань та співробітництва з Місією ЄС з надання допомоги на українсько-молдовському кордоні;

активна участь у тристоронніх зустрічах експертів України, Молдови і Європейської Комісії з прикордонних питань та у реалізації рішень, прийнятих на таких зустрічах.

Візи

Укладення Угоди між Україною та Європейським співтовариством про спрощення оформлення віз, забезпечення набрання нею чинності та виконання її положень одночасно з набранням чинності і виконанням положень Угоди між Україною та ЄК про реадмісію; усвідомлення того, що запровадження безвізового режиму поїздок українських громадян є довгостроковою перспективою;

заохочення країн — членів ЄС до застосування Спільних консульських інструкцій у частині, що стосується документів, які повинні бути представлені при поданні заявок для оформлення короткострокових віз;

запровадження за підтримки національного візового реєстру зв’язку в режимі он-лайн між Міністерством закордонних справ, пунктами пропуску через державний кордон, Міністерством внутрішніх справ, закордонними дипломатичними представництвами і консульськими установами;

виконання вже прийнятих рішень про скорочення переліку документів, які дозволяють в’їзд на територію України громадянам третіх країн.

Безпека документів

надання підтримки зусиллям України, спрямованим на забезпечення видачі безпечних проїзних документів та розроблення порядку видачі таких документів, який відповідатиме мінімальним стандартам безпеки, прийнятим у ЄС;

кримінальне переслідування осіб, які використовують кілька ідентифікаційних документів, оформлених на різні імена та прізвища;

сприяння запровадженню машинозчитувальних паспортів і проїзних документів, заохочення до подальшої гармонізації їх елементів безпеки, включаючи біометричні ідентифікатори, що засновані на стандартах ІКАО (ICAO);

активізація роботи з використання бази даних Інтерполу про втрачені, викрадені бланки проїзних документів та оформлені проїзні документи (ASF-STD) національними правоохоронними органами.

III. Безпека

1. Боротьба з організованою злочинністю і тероризмом

Забезпечення імплементації Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності та додаткових протоколів до неї з питань протидії незаконному ввозу мігрантів та торгівлі людьми;

підписання, ратифікація та виконання положень Протоколу проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових і компонентів, а також боєприпасів до неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності;

забезпечення імплементації 13 конвенцій ООН та протоколів до них щодо боротьби з тероризмом, а також відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН, включаючи резолюції № 1373, 1540, 1267, 1566 та 1624;

заохочення регулярного діалогу щодо боротьби з тероризмом у рамках існуючих структур;

укладення та імплементація стратегічної Угоди з Європолом для посилення співробітництва у боротьбі з організованою злочинністю. Ратифікація та виконання положень Конвенції Ради Європи про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру 1981 року як важливого кроку в напрямі укладення оперативної Угоди з Європолом;

заохочення обміну технічною, оперативною і стратегічною інформацією між правоохоронними органами країн — членів ЄС та України при дотриманні вимог про захист персональних даних;

вжиття необхідних заходів для забезпечення систематичного співробітництва між поліцією, митною і прикордонною службами, службами розвідки та безпеки з метою запобігання і протидії протиправній діяльності, що має міжнародний характер;

більш широке використання можливостей офіцерів зв’язку з правоохоронних питань країн — членів ЄС, що перебувають в Україні, для боротьби з організованою злочинністю; більш широке використання українських офіцерів зв’язку з правоохоронних питань у країнах — членах ЄС;

посилення інституційних спроможностей правоохоронних органів шляхом створення структур та розроблення порядку вдосконаленого обміну інформацією під час розслідування кримінальних справ через забезпечення віддаленого доступу до інформаційних ресурсів з використанням мережі Інтерполу;

надання належної допомоги жертвам злочинів та забезпечення належного захисту свідків з метою нейтралізації впливу кримінальних угруповань і досягнення належного рівня взаємодії в рамках судових процесів;

співробітництво у сфері протидії новим видам злочинів, які, наприклад, передбачають використання інформаційних і комунікаційних технологій, зокрема у боротьбі з дитячою порнографією; заохочення держав — членів ЄС до підтримки посилення спроможностей протидії злочинам у сфері високих технологій.

2. Боротьба з відмиванням грошей, включаючи протидію фінансуванню тероризму

подальша імплементація відповідного законодавства згідно з міжнародними стандартами (наприклад стандартами ФАТФ), європейськими і стандартами ЄС;

продовження взаємодії підрозділів фінансових розвідок країн — членів ЄС та України відповідно до стандартів групи Егмонта;

подальше співробітництво у сфері відвернення використання фінансових систем для відмивання грошей і фінансування тероризму шляхом імплементації Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму і Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму;

збільшення спроможностей державних установ з визначення порядку та здійснення ефективного нагляду за фінансовими посередниками і представниками нефінансових професій;

продовження обміну інформацією між підрозділами фінансових розвідок країн — членів ЄС та України про підозрілі фінансові операції, що можуть мати відношення до відмивання грошей і фінансування тероризму, з дотриманням вимог щодо захисту персональних даних;

продовження надання підтримки у навчанні суддів, працівників прокуратури, митників, співробітників правоохоронних органів та інших фахівців з фінансового моніторингу;

продовження співробітництва в рамках роботи Комітету Moneyval Ради Європи для забезпечення підтримки високих стандартів у процесі спільної оцінки всіх його членів та у типологічній роботі.

3. Торгівля людьми

Заохочення до співпраці, включаючи обмін статистичними даними і досвідом, з Європолом і заінтересованими країнами — членами ЄС, а також співробітництва в рамках міжнародних та регіональних правоохоронних заходів з боротьби з торгівлею людьми і, насамперед, торгівлею жінками і дітьми;

виконання державної програми боротьби з торгівлею людьми шляхом визначення відповідальності кожного із заінтересованих державних органів;

надання підтримки у створенні постійного секретаріату Міжвідомчої Координаційної Ради по боротьбі з торгівлею людьми;

сприяння запровадженню підходів, згідно з якими особлива увага приділялася б протидії торгівлі дітьми; імплементація Конвенції ООН про права дитини та інших відповідних міжнародних інструментів;

підвищення рівня фахової підготовки співробітників відповідних органів шляхом проведення спеціалізованого навчання;

проведення попереджувальних та інформаційних кампаній щодо торгівлі людьми для груп ризику і широкого загалу.

4. Наркотики

Сприяння міжнародним і внутрішнім зусиллям, координація дій в межах існуючих форумів і особливо в рамках структури ООН для боротьби з глобальною загрозою переміщення та споживання наркотиків, у тому числі шляхом підписання та ратифікації відповідних міжнародних угод;

посилення співпраці у сфері протидії незаконному переміщенню наркотиків на основі положень стратегічної Угоди між Європолом і Україною;

реалізація національної стратегії по боротьбі з переміщенням наркотиків, включаючи розвиток збалансованих підходів, які відповідно до Стратегії та Плану дій ЄС з протидії наркоманії враховують необхідність скорочення пропозиції, попиту і шкоди;

надання підтримки у створенні національної координаційної міжвідомчої розвідувальної системи щодо наркотиків, вдосконалення процедури збору даних, навчання експертів у сфері епідеміології, посиленні громадської безпеки;

сприяння співробітництву між компетентними державними органами, відповідними неурядовими і міжнародними організаціями для вирішення соціальних аспектів проблеми наркоманії і, зокрема, профілактики, лікування і реабілітації споживачів наркотиків;

посилення співпраці у запобіганні виробництву і переміщенню синтетичних наркотиків і запобіганні розповсюдженню прекурсорів;

заохочення до співпраці і обміну стратегічною інформацією між правоохоронними органами України та ЄС.

5. Митниця (правоохоронні аспекти)

Здійснення кроків у напрямі прийняття та імплементації правових засад, які надаватимуть можливість митним органам проводити розслідування кримінальних справ у повному обсязі, за умови проведення необхідної реформи законодавства;

консолідація і розширення каналів інформаційного обміну між Україною, митними адміністраціями країн — членів ЄС, Європейським Офісом по боротьбі з шахрайством (OLAF) для вдосконалення координації і збільшення ефективності спільних зусиль у боротьбі з порушеннями митного законодавства;

імплементація концепцій оцінки, аналізу і управління ризиками;

реалізація принципу здійснення митного контролю на основі аналізу ризиків.

6. Корупція

Ратифікація і імплементація Кримінальної конвенції проти корупції, Додаткового протоколу до неї та Конвенції ООН проти корупції;

підтримка ефективного функціонування спеціального органу, відповідального за боротьбу проти корупції;

імплементація нової антикорупційної стратегії з метою суттєвого зменшення рівня корупції відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи;

співробітництво з неурядовими організаціями, зокрема організацією Transparency International та громадськістю, в тому числі діловими колами для забезпечення ефективності заходів з боротьби з корупцією; забезпечення наявності незалежної установи для отримання скарг і ініціювання переслідування за неефективне управління та корупцію в органах управління.

IV. Юстиція

Судочинство

(Цілі цього розділу засновуються і співвідносяться з положеннями Плану дій Україна-ЄС 2005 року, які включено до розділу “Демократія, верховенство права, права людини та основні свободи”).

заохочення зусиль України, спрямованих на забезпечення неупередженості, незалежності і компетентності суддів; імплементація стратегії правової реформи під назвою “Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів”;

перегляд законодавства стосовно Конституційного Суду України в світлі висновку Венеціанської Комісії Ради Європи;

підтримка зусиль України щодо запровадження системи адміністративних судів;

посилення спроможностей судової системи виконувати значні обсяги роботи та посилення адміністративних можливостей;

поліпшення доступу до правосуддя і запровадження належної системи правової допомоги;

запровадження спеціального навчання для суддів та осіб, що претендують на посади суддів; вдосконалення системи набору та просування суддів на основі об’єктивних критеріїв з метою підвищення рівня їх незалежності та неупередженості; розгляд питання щодо розроблення Кодексу судової етики; створення незалежної комісії для проведення дисциплінарних слухань стосовно суддів;

вжиття рішучих заходів з реформування системи прокуратури згідно з відповідним Планом дій Ради Європи;

надання підтримки функціонуванню національної української електронної бази даних, яка міститиме інформацію про всі судові рішення;

надання підтримки у створенні єдиної, впливової і незалежної професійної асоціації адвокатів;

вдосконалення професійного навчання суддів, працівників прокуратури і співробітників правоохоронних органів на основі дотримання прав людини відповідно до Європейської конвенції про права людини.

2. Правове співробітництво

Співробітництво у кримінальних справах

Прийняття оновленого Кримінально-процесуального кодексу та інших нормативно-правових актів, що сприятимуть розвитку правового співробітництва з іншими державами;

ратифікація і повне виконання міжнародних інструментів, які мають особливе значення для посилення правового співробітництва, зокрема Другого протоколу до Конвенції Ради Європи про взаємну допомогу у кримінальних справах;

створення мережі контактних пунктів для швидкого обміну інформацією про взаємну правову допомогу та правове співробітництво стосовно злочинів транскордонного характеру;

розвиток співробітництва між контактними особами у Євроюсті і Генеральній прокуратурі України та укладення Угоди між Україною і Євроюстом;

продовження співпраці щодо розроблення відповідних проектів законів, необхідних для ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; підписання і ратифікація Угоди про привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду.

Співробітництво щодо цивільних справ

Сприяння практичному втіленню правової допомоги у цивільних справах, повна імплементація Гаазької Конвенції про збір доказів (1970) і Гаазької Конвенції про використання документів (1965);

посилення співробітництва у сфері захисту прав дітей, у тому числі шляхом вивчення можливостей для приєднання до міжнародних конвенцій, зокрема щодо відповідальності батьків, усиновлення, стягнення аліментів і виконання рішень про утримання, а також заповітів та спадкоємства;

забезпечення імплементації Гаазької Конвенції 1980 року про цивільні аспекти міжнародного викрадення дітей.

3. Затримання та ув’язнення

Заохочення України до реформування її пенітенціарної системи відповідно до Європейських тюремних правил (Рекомендація Ради Європи № R(87)3 від 12 лютого 1987 р. в оновленій 11 січня 2006 р. версії) і вжиття рішучих заходів, спрямованих на подолання проблеми неналежного поводження співробітників правоохоронних органів з ув’язненими особами;

продовження реформування пенітенціарної системи України, включаючи покращення умов у слідчих ізоляторах та установах виконання покарань;

врегулювання прав усіх затриманих осіб, умов їх утримання та поводження з ними в одному законодавчому акті;

забезпечення повного дотримання стандартів ювенального правосуддя згідно з відповідними європейськими стандартами;

виконання рекомендацій Європейського Комітету щодо запобігання тортурам (СPT);

посилення навчання співробітників правоохоронних органів і персоналу установ виконання покарань з питань дотримання прав людини; розгляд питання щодо поновлення організації навчальних курсів для професійної підготовки персоналу тюрем, а також підвищення рівня стандартів пенітенціарних установ;

забезпечення доступу організацій з дотримання прав людини до пунктів утримання ув’язнених, посилення їх ролі у зусиллях з дотримання прав людини у рамках кримінальної системи;

підвищення рівня ресоціалізації та підтримки осіб, особливо неповнолітніх, після закінчення ув’язнення шляхом надання їм можливостей для професійного навчання та підтримки їх сімей.

V. Імплементація

1. На основі цього Плану дій разом з українськими органами влади буде розроблено План-графік, як інструмент імплементації, моніторингу та визначення щорічних пріоритетів. План-графік буде “живим” документом, який оновлюватиметься принаймні один раз на рік. Пріоритети співробітництва переглядатимуться Підкомітетом № 6 “Юстиція, свобода та безпека” і міністрами юстиції і внутрішніх справ ЄС та України в ході проведення засідань у форматі Україна — Трійка ЄС.

2. Підкомітет № 6 “Юстиція, свобода та безпека” збиратиметься принаймні один раз на рік для обговорення питань моніторингу і оцінки виконання Плану дій, як це відображено у Плані-графіку.

3. На зустрічах міністрів юстиції і внутрішніх справ України та ЄС у форматі Україна — Трійка ЄС, які з 2002 року проводяться щороку, триватиме обговорення питань виконання Плану дій Україна — ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки та визначення пріоритетів.

4. Група з питань юстиції, свободи та безпеки у Києві, яка складатиметься з представників країн — членів ЄС (аташе з питань ЮСБ, офіцери зв’язку, консульський персонал) та Європейської Комісії, може проводити регулярні зустрічі з метою обговорення питань, передбачених цим Планом дій.

5. Для підтримки заходів, визначених у цьому документі, буде доступна фінансова допомога ЄС. Допомога надаватиметься в межах існуючих пріоритетів. Починаючи з 2007 року нові інструменти зовнішньої допомоги суттєво збільшать гнучкість застосування.