Оскарження дій чи бездіяльності, рішень органів державної виконавчої влади чи місцевого самоврядування

Досить часто особи звертаються до органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб за отриманням адміністративної послуги чи вирішенням інших питань, пов’язаних із компетенцією конкретного державного органу чи органу місцевого самоврядування. Однак, іноді заявники не отримують бажаного для себе результату, вважаючи, що їх права були порушені. В такому випадку кожен має право на оскарження дій, бездіяльності чи рішення органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових  осіб як в судовому, так і позасудовому порядку.

Усі, відповідно до статті 40 конституції України, мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок звернення зі скаргою регламентовано Законом України «Про звернення громадян» (далі – Закон).

Відповідно до статті 5 Закону встановлені вимоги до звернення:

1) звернення повинні бути адресовані органам державної влади чи місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань;

2)  у зверненні зазнається прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, електронна адреса (у разі надсилання звернення електронною поштою);

3) викладається  суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги;

4) звернення надсилаються поштою, електронною поштою або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Термін подання скарги визначено статтею 17 Закону: скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових осіб, у відповідності до статті 18 Закону, має право:

• особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
• знайомитися з матеріалами перевірки;
• подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
• бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
• користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
• одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
• висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
• вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, у відповідності до статті 19 Закону, зобов'язані:

• об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
• у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
• на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
• скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
• забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
• письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
• вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
• у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
• не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
• особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.