09.02.2022

Державна реєстрація нормативно-правових актів, як один із засобів захисту прав громадян

З метою забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій Указом Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" з 01.01.1993 було запроваджено державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, що зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Це також знайшло своє відображення і в постанові Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, якою затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Відповідно до цього Положення державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Отже, правова експертиза і державна реєстрація нормативно-правового акта гарантує його відповідність Конституції України, актам чинного законодавства та новим умовам економічного розвитку.

Державну реєстрацію нормативно-правових актів Указом Президента України від 03.10.1992 № 493 покладено на Міністерство юстиції України та його територіальні органи.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 03.10.1992 № 493 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Таким чином, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, їх управлінь, відділів (далі – суб’єкти нормотворення).

Метою проведення державної реєстрації є недопущення застосування незаконних нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Державна реєстрація нормативно-правових актів фактично виконує функції "решета", що не дозволяє проникнення у систему нормативних актів нечинних, незаконних нормативно-правових актів або окремих його норм та не допускає врегулювання суспільних відносин нечинними актами.

Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації; мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Якщо нормативно-правовий акт відповідає вимогам законодавства, у тому числі про мови, узгоджується із раніше прийнятими актами і викладений згідно з правописом, орган юстиції готує висновок щодо державної реєстрації нормативно-правового акта за встановленою Мін’юстом України формою, заносить його до державного реєстру.

Правова експертиза здійснюється стосовно усіх поданих на державну реєстрацію до Міністерства юстиції та територіальних управлінь юстиції нормативно-правових актів.

За 2021 рік Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстровано 240 нормативно-правових актів із 241 поданих на державну реєстрацію.

Між тим, за цей же період Міністерством юстиції відмовлено у державній реєстрації 1 нормативно-правового акта суб’єкта нормотворення.

Крім того, під час проведення правової експертизи у подальшому зареєстрованих нормативно-правових актів, органами юстиції не допускається прийняття окремих положень або норм нормативно-правового акта, що порушують або обмежують права та законні інтереси громадян. У разі наявності таких порушень органом юстиції пропонується вилучити або привести у відповідність до законодавства ту чи іншу норму нормативно-правового акта. Таким чином, здійснюється попередження прийняття незаконних норм.

Наступним напрямком роботи з державної реєстрації нормативно-правових актів є відстеження прийняття та застосування органами виконавчої влади нечинних нормативно-правових актів.

Так, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснюються систематичні перевірки місцевих органів виконавчої влади на предмет дотримання ними законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

У разі виявлення під час перевірок незареєстрованих, нормативно-правових актів управління юстиції вимагає від суб’єктів нормотворення, що затвердили такі акти, їх негайного скасування та повідомляє громадян через засоби масової інформації про виявлені нечинні нормативно-правові акти.

Одночасно перевіряється листування місцевого органу виконавчої влади на предмет встановлення листами нових правових норм.

Так, правові норми встановлюються не листами, телеграмами, а виключно шляхом затвердження нормативно-правового акта, який набуває чинності у встановленому законодавством порядку.

З метою здійснення контролю за діяльність суб’єктів нормотворення Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) протягом 2021 року проведено 2 767 перевірок суб’єктів нормотворення.

Між тим, забезпечення прав і свобод громадян не обмежується проведенням державної реєстрації поданих до органів юстиції нормативно-правових актів та здійсненням перевірок органів нормотворення щодо дотримання ними законодавства про державну реєстрацію. Адже нормотворчий процес у правовій державі не припиняється моментом затвердження, державної реєстрації та набуття чинності нормативно-правовим актом, а ще й передбачає відстеження тих наслідків, які прийнятий нормативно-правовий акт матиме у процесі застосування, тобто правого регулювання тих чи інших суспільних відносин.

Це найшло своє відображення і у нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України. Так, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (із змінами) запроваджено систематичний перегляд суб’єктами нормотворення виданих нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність до Конституції України та актів чинного законодавства, усунення множинності, скасування застарілих і таких, що не відповідають новим умовам економічного розвитку.

Зокрема, у разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов’язаний у місячний термін унести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність. Зміни і доповнення до нормативно-правового акта підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 731.

Крім того, реєструючий орган наділений повноваженнями скасовувати власне рішення про державну реєстрацію певного нормативно-правового акта, якщо суб’єкт нормотворення не вживає заходів щодо приведення власних нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства.

Разом з цим, з метою своєчасного дотримання нормативно-правовими актами прав, свобод та законних інтересів громадян Міністерство юстиції та управління юстиції за власним рішенням систематично переглядають зареєстровані ними нормативно-правові акти. За наслідками такого перегляду органом юстиції пропонується органу нормотворення вжити заходів щодо приведення власних нормативно-правових актів у відповідність до чинного законодавства шляхом унесення змін або визнання його таким, що втратив чинність. У разі неприведення органом нормотворення власного нормативно-правового акта у відповідність до чинного законодавства орган юстиції може вжити заходів щодо скасування рішення про державну реєстрацію певного нормативно-правового акта.

Так, протягом 2021 року Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) було переглянуто 3 531 раніше зареєстрований нормативно-правовий акт. За результатами перегляду до 14 нормативно-правових актів внесено зміни та 17 нормативних актів визнано такими, що втратили чинність.

Таким чином, державна реєстрація нормативно-правових актів, що здійснюється органами юстиції відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", є дієвим способом захисту прав і свобод громадян та юридичних осіб, забезпечення законності нормативно-правових актів на всій території України, відповідності їх Конституції України.