Актуальна практика Верховного Суду щодо захисту прав громадян, яким було завдано шкоду внаслідок збройної агресії рф

Питання захисту прав та свобод громадян, а також відшкодування громадянам моральної та матеріальної шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації проти України, постало ще в 2014 році, і на даний час набуло особливої гостроти та актуальності. Українська держава формує відповідну законодавчу базу, яка дозволить належним чином зафіксувати всі збитки, які було завданою Україні та її громадянам діями держави-агресора. Також Україна відстоює свої інтереси в міжнародних судах та організаціях.

Притягнення держави-агресора до відповідальності є складним та тривалим процесом. Крім того, не варто забувати, що захист інтересів в міжнародних інституціях здійснюється саме від імені Української держави, а можливість звернення до більшості з вказаних інституцій окремих громадян, які постраждали від дій держави-агресора, на жаль не передбачена.

Необхідно відзначити, що починаючи з 2014 року громадяни України намагались захистити свої права та домогтись відшкодування збитків також і в український судах, проте також не змогли досягти значних успіхів, і перешкодою цьому виступав законодавчо закріплений імунітет Російської Федерації від судового переслідування. Так, відповідно до ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» пред’явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України. Таким чином, позивачі опинялись в юридичній пастці, оскільки держава-агресор ігнорувала всі звернення та запити української сторони та не надавала дозвіл на здійснення щодо неї судового провадження.

Проте 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 Верховним Судом було ухвалено постанову, яку можна назвати революційною, та яка має надважливе значення для формування національної судової практики щодо захисту прав громадян, постраждалих від збройної агресії Російської Федерації, та відшкодування їм збитків в судовому порядку.

В цій справі позивачка звернулась до суду з вимогами до Російської Федерації про відшкодування  моральної шкоди, завданої їй та її малолітнім дітям у зв’язку із загибеллю під час виконання військового обов’язку її чоловіка й батька її дітей унаслідок збройної агресії РФ на території України.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив. Апеляційний суд постановив ухвалу про направлення посольству РФ запиту на згоду або незгоду про розгляд українським судом зазначеної цивільної справи, примірника апеляційної скарги й ухвали про відкриття апеляційного провадження, а також зупинив провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави – посольства РФ в Україні.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 з такими діями апеляційного суду не погодився та сформулював наступні правові висновки:

– предметом позову є відшкодування моральної шкоди, завданої фізичним особам, громадянам України, внаслідок смерті іншого громадянина України;

– місцем завдання шкоди є територія суверенної держави – України;

– передбачається, що шкода є завданою агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені в Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави – України;

– вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов’язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави – України, що закріплено в Статуті ООН;

– національне законодавство України керується тим, що, за загальним правилом, шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб’єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновків, що в разі застосування деліктного винятку (наявність факту заподіяння шкоди) будь-який спір, що виник на території України в громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема РФ, може бути розглянутий і вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Верховний Суд також установив підстави для висновку про те, що, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв’язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й з огляду на розірвання дипломатичних відносин України з РФ у зв’язку з повномасштабною збройною агресією.

Дане рішення Верховного Суду допоможе українським громадянам, які вже звернулись або ж планують звернутись до національних судових органів за захистом своїх прав та відшкодуванням збитків, заподіяних Російською Федерацією.