Деякі аспекти державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно на підставі рішень суду

Положеннями статті 129¹ Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповідно до положень статей 31¹ та 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»  реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду.

Заявником  у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи.

 Важливо, що проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється без справляння адміністративного збору.

Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.

Одночасно, під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов’язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Також слід звернути увагу, що підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» встановлено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов’язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Водночас слід звернути увагу на особливості порядку вчинення реєстраційних дій на підставі судових рішень про арешт майна, ухвалених в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 КПК, суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно зі статтею 175 КПК ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Міінстерством юстиції України роз’яснено, що, враховуючи норми законодавства щодо особливостей негайного виконання ухвал про арешт майна, а також те, що норми Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» в частині направлення державним реєстратором речових прав на нерухоме майно запиту на отримання копії судового рішення, що відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень, спрямовані на недопущення подання заявниками для проведення реєстраційних дій судових рішень, що мають виправлення, чи підроблених судових рішень, оскільки виконання ухвали про арешт майна покладається саме на слідчого, прокурора, за зверненням вказаних осіб реєстраційні дії на підставі ухвали про арешт майна можуть бути проведені без відповідного запиту до суду за отриманням копії такої ухвали.

Таким чином, при державній реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно в результаті виконання відповідних судових рішень, що набрали законної сили, необхідно комплексно аналізувати реєстраційне та процесуальне законодавство.