Ґендерні стереотипи як бар'єр у реалізації жінками своїх прав

Стереотипи в українському суспільстві та й у світі загалом досить довгий час сприймалися як позаюридичне явище. Однак все більшого визнання здобуває позиція, відповідно до якої правового регулювання потребують випадки, коли стереотипне уявлення спрямовується на конкретну людину через її належність до певної соціальної групи (за статтю, за віком, за етнічним походженням тощо), щодо якої сформувався той чи інший стереотип, і це впливає на юридичне врегулювання ситуації. Так, узагальнені уявлення про характеристики, ролі, якості чоловіків чи жінок переносяться на конкретного чоловіка або на конкретну жінку.

Багато уваги ґендерним стереотипам та їх впливу на здійснення правосуддя приділено у Загальних рекомендаціях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок від 25 липня 2015 року (CEDAW/C/GC/33).
При ухваленні юридично значущих рішень люди підсвідомо керуються стереотипами. Наприклад, роботодавець, який обирає між двома молодими спеціалістами різної статі, може надати перевагу чоловіку, керуючись стереотипом про те, що жінка через певний короткий проміжок часу піде в декрет, а потім буде постійно брати лікарняний через те, що діти часто хворіють.

Приклад того, як ґендерні стереотипи можуть впливати на здійснення правосуддя, можна навести з української судової практики. Так, в одній зі справ позивачка просила змінити прізвище дитини на її дівоче, суд у задоволенні позову відмовив, взявши за основу обґрунтування свого рішення не інтерес дитини, а посилання на «українські національні традиції». У рішенні, зокрема, вказується: «Відповідно до ст. 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їх згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Статтею 141 Сімейного кодексу України визначено рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини. Так судом не встановлено обставин, які б вказували на негативний вплив батька на дитину або фактів ухилення від виконання батьківських обов’язків, а тому з урахуванням інтересів дитини підстав для зміни прізвища суд не вбачає. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до української національної традиції прізвище дитини за умови, що її батьки не мають спільного прізвища, визначається за прізвищем батька. В свою чергу, дитина, досягнувши відповідного віку, матиме право змінити прізвище у загальному порядку, встановленому законом» (судове рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/44413468, справа №: 398/309/15-ц від 14.05.2015 р., Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області).

Отже, як стереотипи можуть впливати на правосуддя? По-перше, вони можуть ставити під загрозу неупередженість судді при розгляді справи. По-друге, стереотипи можуть впливати на розуміння суддею природи юридичного спору, який він розглядає. По-третє, стереотипи можуть впливати на оцінку суддею достовірності свідчень (наприклад, суддя може виходити із того, що для вагітних жінок характерною є недостатня концентрація уваги тощо). Ці та інші можливі прояви стереотипів можуть ускладнювати доступ до юридичних механізмів захисту прав жінок.

Допомогти зрозуміти та боротися з гендерними стереотипами як певного бар’єру у реалізації жінками своїх прав можна за допомогою кіно – перегляду низки художніх фільмів у яких йдеться про боротьбу  жінок за свої права в різних аспектах, зокрема рівного права на гідну оплату праці, рівного права на освіту:

 – фільм "Зроблено у Дагенхемі" (Made in Dagenham), 2010, Великобританія, режисера Найджела Коула. Фільм про боротьбу жінок за трудові права, зокрема, в профспілках заводу Форд у Великій Британії;

– фільм "Північна країна" (North Country), 2005, США, режисера Нікі Каро. Фільм про боротьбу жінок за умови праці, зокрема, в традиційно "чоловічих" сферах (як-то, шахти) та проти сексуальних домагань;

– фільм "Усмішка Мони Лізи" (Mona Lisa Smile), 2003, США, режисера Майкла Нюелла. Фільм про питання доступу жінок до освіти та сенсу вищої освіти для жінок в 1950-ті роки в США.

Також рекомендуємо для прочитання жінкам книгу на українській мові «Гендер для всіх. Виклик стереотипам» української авторки Тамари Марценюк, рік видання 2017. В цій книзі авторка розповідає про суспільні нерівності та допомагає знайти їх вирішення.

При прийомі у приватного нотаріуса жінок, нотаріусом приділяється увага щодо інформування стосовно підвищення рівня правової обізнаності населення стосовно різних форм і проявів дискримінації, домашнього насильства та насильства за ознакою статі, наявних механізмів захисту від дискримінації та насильства, зокрема серед представниць вразливих груп жінок, які можуть потерпати від множинної дискримінації.