27.12.2022
Головна | Новини
Перелік суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб
На сьогодні згідно з положеннями Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» (Стамбульська конвенція) від 11.05.2011, ратифікована Україною 20.06.2022, набрала чинності для України 01.11.2022, послуги постраждалим від домашнього насильства можуть надаватися через загальні та спеціалізовані служби підтримки.
У статті 22 Конвенції визначено, що «сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення або організації, з дотриманням належного географічного розподілу, невідкладних, коротко- і довгострокових спеціалізованих служб підтримки будь-якій жертві, що піддається будь-яким актам насильства, які підпадають під сферу застосування цієї Конвенції», а також «сторони забезпечують або створюють спеціалізовані служби підтримки жінок для всіх жінок-жертв насильства та їхніх дітей».
Для забезпечення скоординованого оперативного та ефективного реагування на випадки домашнього насильства і для міжвідомчої взаємодії на різних рівнях Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», враховуючи вимоги Конвенції, передбачив досить широке коло суб’єктів, які здійснюють заходи для запобігання і протидії домашньому насильству, поділивши їх на чотири категорії:
I. Спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
II. Інші органи й установи, на які покладається здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
III. Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;
IV. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Питання міжвідомчої взаємодії у випадках домашнього насильства та насильства за ознакою статі (ґендерно зумовлене насильство) врегульоване Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі».
Координацію взаємодії всіх суб’єктів, відповідно до цього Порядку, здійснює:
• на загальнодержавному рівні – Міністерство соціальної політики;
• на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міська держадміністрація;
• на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці – районні, районні у мм. Києві й Севастополі держадміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, у тому числі об’єднаних територіальних громад.
Координацію й моніторинг реалізації заходів у сфері запобігання й протидії домашньому насильству й насильству за ознакою статі на місцевому рівні здійснюють уповноважені особи (координатори) в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на яких покладено функції по забезпеченню рівності прав і можливостей жінок і чоловіків і по запобіганню та протидії насильству за ознакою статі.
Перелік суб’єктів, які здійснюють заходи по запобіганню й протидії домашньому насильству, визначений у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII, а коло суб’єктів, які здійснюють заходи у цій сфері, — у Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 2866-IV.
СУБ’ЄКТИ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ НАСИЛЬСТВУ
|
За ознакою статі (ґендерно зумовлене) |
Домашнє насильство
|
|
• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків; • органи виконавчої влади, зокрема уповноважені підрозділи органів Національної поліції України, місцеві державні адміністрації (у тому числі їх структурні підрозділи з питань сім’ї, служби у справах дітей, органи управління освітою, органи охорони здоров’я тощо); • органи місцевого самоврядування (у тому числі виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад та їх структурні підрозділи з питань сім’ї, служби у справах дітей, органи управління освітою, органи охорони здоров’я тощо); • центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; • суди; • прокуратура; • загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб; • громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Стаття 7-1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» |
• спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (ті, на які покладена функція координації взаємодії суб’єктів на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях); • інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству: - служби у справах дітей; -уповноважені підрозділи органів Національної поліції України; -органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти; - органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я; -центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; -суди; - прокуратура; - уповноважені органи з питань пробації. • загальні та спеціалізовані служби підт • громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Стаття 6 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» |
До прав постраждалої від гендерно-зумовленого насильства (зокрема домашнє насильство) особи належать отримання повної й вичерпної інформації від суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству, про свої права, про заходи й соціальні послуги, про медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими така особа може скористатися. 34
До суб’єктів надання послуг охорони здоров’я, зокрема медичної допомоги, належать органи, установи і заклади охорони здоров’я. Для координації надання постраждалим медичних послуг керівник кожного закладу охорони здоров’я визначає відповідальну особу з числа заступників керівника закладу. Порядок проведення й документування результатів медичного обстеження осіб, які постраждали від домашнього насильства, або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, і порядок надання їм медичної допомоги затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 лютого 2019 № 278.
До суб’єктів надання правоохоронних і правозахисних послуг належать:
• уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
• центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
• уповноважені органи з питань пробації;
• прокуратура;
• суди.
Суб’єктами надання соціально-психологічних послуг, тобто такими, що надають психологічну та/або соціальну допомогу, є:
• органи опіки та піклування, служби у справах дітей;
• заклади середньої освіти, керівники яких організовують роботу з постраждалими дітьми практичного психолога та/ або соціального педагога;
• загальні служби підтримки постраждалих осіб:
- центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
- притулки для дітей; - центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
- соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
- центри соціально-психологічної допомоги;
- територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
- інші заклади, установи й організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.
• спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб:
- притулки для постраждалих осіб;
- центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб;
- кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
- мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі;
- інші заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.
Окремо слід згадати про суб’єктів надання освітніх (просвітницьких) послуг, які більшою мірою здійснюють виховні й освітні функції, як-то: виховна робота по запобіганню й протидії насильству; інформаційно-просвітницькі заходи з питань запобігання та протидії насильству, у тому числі стосовно дітей і за участі дітей.
До таких суб’єктів належать:
• органи управління освітою;
• навчальні заклади, установи та організації системи освіти.
Керівник кожного закладу середньої, професійно-технічної та вищої освіти має визначити фахівця (спеціаліста) з числа працівників закладу для організації заходів у сфері запобігання та протидії насильству; для проведення невідкладних заходів реагування при виявленні фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб. Наказом Міністерства освіти і науки України від 02 жовтня 2018 року № 1047 затверджені Методичні рекомендації для виявлення випадків домашнього насильства й для реагування на них, а також для взаємодії педагогічних працівників з іншими органами й службами.
Також у заходах у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема у виявленні фактів домашнього насильства, у наданні допомоги й захисту постраждалим особам, можуть брати участь:
1) підприємства, установи й організації незалежно від форми власності;
2) громадські об’єднання й іноземні неурядові організації;
3) фізичні особи-підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги;
4) фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми.
На мою думку всім органам публічної влади України, а особливо на місцевому рівні, необхідно розробити спеціальні дорожні карти\карти перенаправлення із вказаними діючими адресами й телефонами, за якими можуть звертатися за допомогою постраждалі особи. Такі довідники доцільно розповсюдити серед всіх суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству й насильству за ознакою статі.
В наступній нашій публікації ми детально розглянемо коло осіб, на яких розповсюджується чинне законодавство України про запобігання та протидію домашньому насильству.