Співвідношення паритетної демократії та гендерної рівності

Гендерна демократія – принцип, що забезпечує жінкам на рівних умовах із чоловіками право голосувати на всіх виборах і публічних референдумах та бути обраними до всіх публічно виборних органів; брати участь у формуванні та здійсненні політики уряду, обіймати державні посади, а також здійснювати державні функції на всіх рівнях державного управління; брати участь у діяльності неурядових організацій і асоціацій, що вирішують питання громадського та політичного життя країни.

Паритетна демократія – політико-правова форма організації відносин у суспільстві, за якої жінки й чоловіки мають рівний правовий та політичний статус і як рівноправні представники здійснюють діяльність у гендерно збалансованих органах влади та управлінських структурах. Іноді пропонується звужений зміст досліджуваного явища, з акцентом лише на гендерному аспекті в політиці та органах державної влади. Таким сприйняття категорії «паритетна демократія» було на початку своєї історичної появи.

Так само розгляд поняття «паритетна демократія» зобов’язує звернутися до з’ясування сутності терміна «паритет».

Паритет (від лат. рaritas – рівність) означає принцип рівного представництва сторін; ідеальну рівність; стан відносної рівноваги сил, рівноцінності цілей, рівності прав й обов’язків; рівність відносин двох або більше сторін з яких-небудь параметрів; рівне представництво сторін під час вирішення договірних актів, конфліктів, розгляду питань, що стосується двох і більше сторін тощо. Поняття «паритет» має соціально-економічне походження та спочатку використовувалося в таких словосполученнях, як «валютний паритет», «грошовий паритет», згодом його сфера застосування розширилася: «паритет купівельної спроможності», «ядерний паритет», «паритет виборчий», «парламентський паритет», «паритетна демократія» тощо. Рівність, толерантність, узгодженість інтересів перетворюються на самостійні принципи сучасної демократії, надаючи їй форми паритетної демократії. Ефективна реалізація ідей паритетної демократії потребує напрацювання стратегічних орієнтирів на довготривалу перспективу з метою запобігання появі та ліквідації умов для домінування одних суб’єктів шляхом обмеження прав і свобод інших.

Важливим аспектом паритетної демократії є гендерна рівність у всіх сферах життєдіяльності. Отже, в аспекті моделі паритетної демократії наголошується, по-перше, на необхідності гарантування прав та свобод усіх учасників демократичного процесу; по-друге, не обмежуються сфери реалізації рівності прав і свобод людини.

Паритетна демократія базується на пропорційному (в ідеалі – паритетному, тобто 50/50) представництві жінок та чоловіків у всіх гілках як законодавчої, так і виконавчої влади. Гендерний аспект цінності історичного творення та функціонування демократії в Україні в тому, що вона – неодмінна передумова творення громадянського суспільства й демократичної держави, важливий чинник формування соціальних відносин на підставі 12 паритетності. Пропорційне представництво жінок та чоловіків у всіх гілках влади насправді є базовим елементом паритетної демократії, проте в конкретному випадку йдеться про рівне представництво обох статей в органах влади, яке можна назвати «парламентським паритетом», «урядовим паритетом» тощо, а це не є тотожними з терміном «паритетна демократія».

Отже, розвиток паритетної демократії та гендерної демократії є взаємозалежними та взаємодоповнюваними процесами. Фундаментом подальшого суспільного прогресу є рівноправність усіх його членів. Для демократичної держави є неприпустимим повне або часткове відсторонення населення від прийняття важливих державно-суспільних рішень.

Метою паритетної та гендерної демократій є встановлення соціальної справедливості. Уникнення дискримінації/подвійної дискримінації зумовлює насичення кожної складової паритетної демократії основоположними засадами гендерної демократії, оскільки будь-яка соціальна група, що може піддаватися обмеженням із боку суспільства чи органів влади, поділяється зазвичай на чоловіків та жінок, а також обов’язково має дотримуватися гендерного балансу у своєму середовищі.

Наявність гендерних диспропорцій в окремих сферах означає фактичну дискримінацію, що не відповідає вимогам сучасної̈ демократії̈.

Існує не лише вертикальна, а й горизонтальна сегрегація за сферами діяльності, що перетворює освітню галузь, статистику, охорону здоров’я, соціальний захист і низку інших на жіночу царину. Це шкодить урахуванню статевої специфіки та негативно впливає на остаточний результат діяльності. Тож гендерна рівновага як елемент паритетної демократії упереджує можливі негативні наслідки щодо різних статей у всіх без винятку напрямках функціонування держави й суспільства та в управлінні всіма соціальними процесами.

Отже, паритетна демократія та гендерна демократія – обов’язкові елементи формування й розвитку демократичної соціальної правової держави та громадянського суспільства, основою яких є забезпечення політичних, соціальних, економічних, культурних прав і свобод людини та громадянина. Вони змістовно значно розширилися, з огляду на їх ретроспективу та з урахуванням динамічного розвитку суспільних відносин.