Порядок стягнення аліментів з боржника, який постійно проживає в іншій державі

Положеннями Сімейного кодексу України передбачений обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З початком впровадження воєнного стану існує проблема у стягненні аліментів на дітей з батька, який перебуває в іншій державі та повертатися на територію України не планує.

На теперішній час Україна є учасником наступних багатосторонніх конвенцій, які передбачають стягнення аліментів на території інших держав:

- Конвенція про стягнення аліментів за кордоном 1956 року. Учасником конвенції є такі держави: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна-Фасо, Камбоджа, Кабо-Верде, Центральноафриканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польща, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Швейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай.

- Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року. Учасником конвенції є такі держави: країни-члени Європейського Союзу /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки.

Якщо питання про стягнення аліментів вже вирішувалося на території України та є рішення суду, то можна звернутися до компетентного органу іноземної держави, де проживає боржник, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів.

У разі відсутності рішення суду про стягнення аліментів на території України, то можна звернутися до  компетентного органу іноземної держави, де проживає боржник, із заявою про винесення рішення щодо аліментів. Така можливість передбачена Конвенціями 1956 року та 2007 року, але не всі держави приймають такі заяви. У разі не прийняття державою такої заяви, стягувачу необхідно звертати з позовною заявою про стягнення аліментів до суду України. Після отримання відповідного рішення звернутися до компетентного органу іноземної держави з клопотанням про визнання та виконання рішення на території відповідної держави.

Зараз розглянемо порядок звернення стягувача із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів.

Клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів повинно містити наступну інформацію:

- повне ім’я боржника, дата його народження, громадянство;

- поточна адреса, рід занять і місце роботи боржника (якщо відомо стягувачу);

- наявні відомості про фінансовий, сімейний стан боржника та наявність майна у боржника;

- будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження боржника або виконанню клопотання.

До клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів додається оригінал судового рішення; довідка суду про те, що рішення набрало законної сили; довідка державного виконавця про часткове виконання або невиконання рішення на території України; довідка суду про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів що це підтверджують; завірений переклад клопотання та додатків на державну мову, де буде розглядатися клопотання.

У разі якщо таке клопотання подається на підставі Конвенції 2007 року, то необхідно додатково додавати завірену судом копію протоколу судового засідання та фотокартку стягувача.

Статтями 183 та 184 Сімейного кодексу України передбачено визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника та у твердій грошовій формі.

Окремо зазначаємо, що як вбачається із практики застосування Конвенцій 1956 року та Конвенції 2007 року, більшість країн-учасниць не можуть виконувати рішення про стягнення аліментів, визначених у частці від доходу, а тому приймають до розгляду лише ті рішення, у яких розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі.

Клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів разом з додатками та з перекладом на відповідну державну мову іноземної держави надсилаються до Міністерства юстиції України через міжрегіональне управління.

Далі про направлення до компетентного органу іноземної держави та стан розгляду клопотання Міністерство юстиції України буде додатково повідомляти стягувача через міжрегіональні управління.