Окремі аспекти державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі судових рішень

Конституцією України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон про реєстрацію).

Закон про реєстрацію спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і закріплює особливості реалізації судових рішень у даній сфері.

Невід’ємним елементом організаційної системи державної реєстрації прав становлять державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі – державні реєстратори). Державні реєстратори мають широке коло повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачених Законом про реєстрацію.

Згідно з Законом про реєстрацію державним реєстратором є:

- громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав - виконавчим органом сільської, селищної чи міської ради, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державній адміністрації;

- нотаріус;

- державний/приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Таким чином, не тільки державні реєстратори виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях, а й нотаріуси наділені повноваженнями у реалізації судових рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону про реєстрацію.

Державним реєстратором проводяться:

- державна реєстрація права власності та інших речових прав - в тому числі на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості;

- державна реєстрація обтяжень – зокрема і на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Варто згадати, що також у базі даних заяв реєструється судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, яке в разі набрання ним законної сили є підставою для зупинення державної реєстрації прав.

Окрім цього, стаття 26 Закону про реєстрацію передбачає порядок дій державного реєстратора у разі:

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення;

- визнання на підставі судового рішення недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

- скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

- скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав, обтяжень речових прав.

Судове рішення також є однією з підстав для виправлення державним реєстратором помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб.

Положення статті 31¹ Закону про реєстрацію встановлюють механізм інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень. Як результат реалізації цього механізму реєстраційні дії на підставі судових рішень мали б проводитись виключно на підставі рішень, отриманих у результаті даної взаємодії, без подання відповідної заяви заявником.

За цього механізму Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Окрім того, згідно статті 31¹ Закону про реєстрацію державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення.

Однак у зв’язку з відсутністю належної інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень норми статті 31¹ Закону про реєстрацію, в тому числі норми щодо вчинення відповідних дій саме державним реєстратором, що перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна, не застосовуються.

До запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06 жовтня 2016 року № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» встановлено наступний порядок державної реєстрації:

- реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника;

- державний реєстратор з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов’язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами;

- у разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду;

- направлення державним реєстратором запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, забезпечення виконання судового рішення у визначеному законом порядку, в тому числі і Законом про реєстрацію, можливе лише за умови дотримання державними реєстраторами порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.