Про оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав до територіальних органів Міністерства юстиції України

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (частина друга статті 182 Цивільного кодексу України). Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом (стаття 210 Цивільного кодексу України). Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, слід зазначити, що нерухоме майно є одним з основних засобів збереження та накопичення капіталу. Його значимість пояснюється установленням спеціального режиму правового регулювання відносин, пов’язаних з його обігом. Однією з особливостей правового режиму нерухомого майна є необхідність його державної реєстрації.

В Україні законодавчо закріплено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (державні реєстратори); нотаріуси; державні, приватні виконавці - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Отже, у процесі розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, вищевказані суб’єкти реєстрації, державні реєстратори можуть вчиняти певні протиправні дії, наприклад:

- провести реєстраційну дію за неповним комплектом документів;

- зупинити розгляд заяви для подальшого подання заявником документа, який не є обов’язковим для проведення державної реєстрації;

- провести реєстраційну дію за наявності зареєстрованої у базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ухвали суду про заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій, тощо;

- вчинити протиправну бездіяльність, прикладом якої можуть бути: невиготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом їх сканування; невстановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; неперевірення наявності/відсутності судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або неперевірення його за документарною формою та змістом;

- вчинити безпідставне неприйняття рішення у сфері державної реєстрації прав протягом встановленого законодавством строку.

Таким чином, вчинення державним реєстратором свідомих чи необачних дій/бездіяльності із порушенням порядку державної реєстрації може мати наслідком прийняття рішень (про державну реєстрацію прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав чи відмову у проведенні державної реєстрації прав), які суперечать вимогам чинного законодавства та, у разі виявлення факту порушення вищезазначеної процедури, підлягають скасуванню як такі, що порушують права заявника.

Нормами статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов’язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені, зокрема, до територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України, зокрема, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яке здійснює свою діяльність у межах території Миколаївської, Одеської, Херсонської, Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської областей в межах повноважень наданих Законом, розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації (крім рішень про державну реєстрацію прав), які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Стосовно термінів оскарження рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, слід зазначити, що відповідні скарги можуть бути подані до територіальних органів Міністерства юстиції України особою, права якої порушено протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Варто зауважити, що під час складання скарги, скаржникам особливу увагу приділяти відповідним вимогам щодо її оформлення, які визначені в частині четвертій статті 37 Закону.

Так, за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації територіальні органи Міністерства юстиції України приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про залишення скарги без розгляду по суті.

Територіальні органи Міністерства юстиції України органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо:

1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;

2) територіальним органом Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;

3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав;

4) скаргу подано особою, права якої у зв’язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено;

5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;

6) скаржником подано до територіального органу Міністерства юстиції України заяву про залишення скарги без розгляду.

У разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами територіальні органи Міністерства юстиції України приймають рішення про:

1) скасування рішення державного реєстратора;

2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов’язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;

3) зобов’язання державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення з визначенням строків виконання такого зобов’язання;

4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Доволі часто для державної реєстрації речових прав заявники подають судові рішення. Окремі реєстраційні дії, вчинені на підставі судових рішень, оскаржуються до територіальних органів Міністерства юстиції України.

Статтею 129¹ Конституції України встановлено, що судове рішення є обов’язковим до виконання.

Також, статтею 18 Цивільного кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Необхідно враховувати, що однією із загальних засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) виключно на підставах та в порядку, визначених Законом.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 27 Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.

Положенням частини першої статті 31^-1 Закону про реєстрацію прав передбачено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Абзацом першим підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1666-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності", який набрав чинності 02.11.2016, встановлено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону передбачено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов'язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного вебпорталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Варто зазначити, що 23.10.2020 державним підприємством «Національні інформаційні системи» оновлено програмне забезпечення Державного реєстру прав, а саме впроваджено інформаційний обмін з Єдиним державним реєстром судових рішень та надано можливість державним реєстраторам отримувати/завантажувати повний текст судового рішення при розгляді заяв у Державному реєстрі прав.

Слід враховувати, що під час державної реєстрації державний реєстратор (стаття 18 Закону):

встановлює: відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями,

перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Для прикладу, територіальний органи Міністерства юстиції України визнав, що державним реєстратором порушено порядок проведення державної реєстрації прав, а саме: передчасно прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за наявності підстав для зупинення розгляду заяви.

Так, державним реєстратором при прийнятті рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень було зазначено про відсутність Єдиному державному реєстрі судових рішень наданого заявником рішень судів, що відповідно до частини першої статті 24 Закону не є підставою для відмови. Частиною п’ятою статті 24 Закону встановлено, що відмова в державній реєстрації прав з підстав не передбачених частиною першою цієї статті заборонена.

Звертаємо особливу увагу! Державним реєстратором шляхом інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень при здійсненні запиту щодо отримання відомостей стосовно рішень судів наданих заявником, внаслідок неправильного зазначення параметрів пошуку, а саме в номері справи після тире «-» перед літерою «ц» не проставлено пробіл, призвело до результату відсутності наданих заявником судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З прикладом такого рішення можна ознайомитись за посиланням: https://just-dnipro.gov.ua/files/upload/files/24.08.2022.pdf

Важливо! З метою відновлення порушених прав скаржників, в умовах воєнного стану, постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2022 № 696, було внесено  зміни до Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі – Порядок), серед яких передбачається можливість проведення засідань Колегій під час дії воєнного стану.

Так наразі, відповідно до пункту 10 Порядку розгляду, розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі скаржника, державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, територіального органу Мін’юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Додатково повідомляємо, що скаргу можна подати за наступними адресами:

-м. Миколаїв, вул. 8 Березня, буд. 107;

-м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34;

-м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 24А.

Також, є можливість подачі скарг в електронному вигляді на адресу електронної пошти:

-info@mk.minjust.gov.ua;

-info@dp.minjust.gov.ua.