Українці за кордоном: як подати заяву про прийняття спадщини?

Важливим аспектом, що стосується оформлення права на спадщину в умовах воєнного стану, є питання оформлення права на спадщину особами, які виїхали за кордон.

Слід акцентувати увагу на тому, що перебування за межами України не є поважною причиною для пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини.

Між тим, перебуваючи поза межами країни, спадкоємець може скласти заяву про прийняття спадщини або відмову від її прийняття та відправити таку заяву до будь-якого державного або приватного нотаріуса на території України поштою. Однак в обов’язковому порядку справжність підпису на такій заяві повинно бути нотаріально посвідчено.

І в цьому аспекті варто розрізняти процес спадкування та процес відкриття спадкової справи. Адже дійсно, відповідно до положень ч. 6 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на дипломатичні представництва України.

При цьому, консульські установи або дипломатичні представництва України, відповідно до положень ст. 38 Закону України «Про нотаріат», вчиняють такі нотаріальні дії:

- посвідчують правочини (зокрема, заповіти);

- вживають заходів до охорони спадкового майна;

- видають свідоцтва про право на спадщину;

- видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя.

Проте, відповідно до положень чинного національного законодавства, консульські установи або дипломатичні представництва України не мають повноважень для відкриття спадкової справи. Зауважимо, що відкрити спадкову справу можна лише у результаті звернення із заявою про прийняття спадщини до державного чи приватного нотаріуса України.

Однак за кордоном особа може звернутися до посольства/консульства України у державі її перебування та засвідчити свій підпис на заяві про прийняття спадщини. Також, засвідчити заяву про прийняття спадщини можливо і в іноземного нотаріуса з подальшим проставленням апостиля (або консульської легалізації) на такому документі.

Додатково варто зауважити, що особа, яка перебуває за кордоном, може видати довіреність та уповноважити представника здійснювати в подальшому всі необхідні дії для ведення спадкової справи в інтересах спадкоємця. Зазначене може значно спростити комунікацію між нотаріусом та спадкоємцем, які перебувають фактично у різних країнах.