Подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи

За останній час збільшилась кількість випадків, коли фізична особа, переоцінивши свої можливості та перспективи, наважується на дуже відповідальний крок – отримання кредиту. Однак, іноді виявляється, що фізична особа не може виконати свої зобов’язання за отриманим кредитом та до фізичної особи застосовуються штрафні санкції. В результаті потрібно повертати суму, яка вже в декілька разів може перевищувати розмір отриманого кредиту. Потрапивши в досить складну ситуацію, боржник шукає будь-які шляхи виходу з неї. Одним із варіантів є оголошення банкрутства фізичної особи.

Банкрутство фізичних осіб проводиться у відповідності до Кодексу України з процедур банкрутства, а саме статті 113-137. Подання заяви  про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи» регламентується 116 статтею Кодексу. Так, відповідно до п. 2 ст. 116 Кодексу, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються:

1) Найменування господарського суду, до якого подається заява;

2) Ім’я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв’язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності);

3) Виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду;

4) Перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно з п. 3 ст. 116 Кодексу, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

1) Довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

2) Документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) Конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) Опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) Копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) Перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) Копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) Відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

9) Копія трудової книжки (за наявності);

10) Відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) Декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) Докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

13) Інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

14) Інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ст. 116 Кодексу, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов’язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Згідно п 5. ст. 116 Кодексу, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

До членів сім’ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.