Як повернути дитину в Україну?

Війна змінила життя українців, змусивши різними способами зберігти найдорожче - дітей. На початку повномасштабного вторгнення батьки  вивозили дітей в більш безпечні країни. Ставалися випадки, що діти втікали зі знайомими або навіть чужими людьми, перетинали кордон без належних документів тощо. В Україні у таких діток могли залишитися батьки, один з батьків, небайдужі рідні. Як повернути дитину додому? Чи існують інструкції щодо повернення дитини в Україну? Детально зупинемося на даному питанні. 

З метою ініціювання процедури повернення дитини з іноземної держави в Україну на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (далі - Конвенція) заявник/заявниця заповнює та подає підписану ним/нею власноручно заяву про сприяння поверненню дитини (додаток 1 до Порядку виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 № 952 (далі - Порядок)). 

До заяви необхідно додати:
* копію свідоцтва про народження дитини;
* довідку про місце реєстрації дитини в Україні;
* копії рішень судів або органів опіки та піклування, на яких ґрунтуються вимоги (у разі наявності);
* будь-які інші документи, що стосуються справи;
* фотокартки дитини та особи, яка вивезла та/чи утримує дитину за кордоном. 

На виконання Закону України «Про захист персональних даних» до заяви додається заповнена і підписана заявником власноручно згода на обробку та передачу персональних даних до державних органів України, визначених у Порядку та Центрального органу іноземної держави. 

Згідно зі статтею 28 Конвенції до заяви слід додати письмове доручення, яким заявник уповноважує Центральний орган іноземної держави, в якій знаходиться дитина, діяти від його/її імені або призначати представника у справі про повернення дитини. 

Необхідні формуляри заяви, доручення відповідно до статті 28 Конвенції та згоди на обробку персональних даних розміщено за посиланням https://cutt.ly/EK6XP1G. 

У заяві про повернення дитини зазначається:
- інформація про особу заявника, дитину і того, з ким перебуває дитина за кордоном;
- підстави, на яких ґрунтується вимога про повернення дитини;
- наявна інформація про можливе місцеперебування дитини за кордоном. 

У розділі V заповнюється інформація про сімейні обставини, які передували виїзду дитини в іноземну державу (в хронологічному порядку). 

У розділі VІІ в частині «Умови, які можуть бути запропоновані під час передачі дитини» необхідно зазначити пропозиції щодо порядку виконання рішення іноземного суду про повернення дитини (чи готовий заявник особисто забрати дитину в іноземній Державі та привезти її в Україну у разі винесення судом рішення про негайне повернення дитини в Україну). 

У розділі VІІІ може міститися будь-яка додаткова інформація, яка сприятиме прийняттю рішення про повернення дитини в Україну. 

Всі графи заяви повинні бути заповнені. Якщо запитувані дані відсутні або невідомі, необхідно ставити прочерк (-) або вказати письмово «дані відсутні» або «інформації немає». 

Відповідно до статті 24 Конвенції заява та документи, які додаються до заяви, крім згоди на обробку та передачу персональних даних, мають супроводжуватися перекладом державною (офіційною) мовою іноземної держави, в якій знаходиться дитина, якщо вони складені українською, або якщо це неможливо, то на англійську або французьку. Переклад повинен бути скріплений та засвідчений перекладачем (кожен документ окремо). Нотаріальне засвідчення документів та їх перекладів, а також консульська легалізація чи проставлення апостиля, не вимагається. 

Документи слід надсилати в електронній формі у форматі «.pdf» (документ та його переклад в одному окремому файлі, який не повинен перевищувати розмір 10 мегабайтів) до Міністерства юстиції України на ел.пошту: callcentre@miniust.gov.ua та ilatu@miniust.gov.ua або безпосередньо до Центрального органу іноземної держави із застосування Конвенції на території якої перебуває дитина.