Порядок реалізації арештованого майна

Реалізація арештованого майна  здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Нормативною базою, згідно з якою здійснюється реалізація арештоваоного майна є: Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), Інструкція з організації примусового виконання рішень, Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2831/5 “Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна”.

Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Не застосовується: до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.

Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому ст. 57 Закону.

 Порядок реалізації майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Арештоване майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 Закону), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

     Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85%, а рухоме майно – 75% його вартості, визначеної в порядку, встановленому ст. 57  Закону.

     У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70%, а рухоме майно – 50% його вартості, визначеної в порядку, встановленому ст. 57  Закону.

Якщо ж і на третіх електронних торгах майно не було реалізовано, виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

      Якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.

     Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Також будь-яка особа має право взяти участь у електронних торгах.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку для участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) учасник електронних торгів:

• проходить процедуру реєстрації на веб-сайті реалізації майна;
• подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо;
• сплачує гарантійний внесок на рахунок державного підприємства, яке належить до сфери управління Мін’юсту України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій (далі — Організатор), передбачених вказаним Порядком.