Основні аспекти Методичних рекомендацій від НАЗК щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів для арбітражних керуючих

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції (далі – Закон) на осіб, зазначених у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону, в тому числі на арбітражних керуючих (п.п. «б» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону), поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) підготувало Методичні рекомендації щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції від 21.10.2022 № 132 (далі – Методичні рекомендації). У цьому контексті НАЗК надало рекомендаційні роз’яснення: враховуючи наведені у ст.1 Закону визначення, конфлікт інтересів може існувати в особи в ситуації, коли:
* в особи наявний приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними, чи юридичними особами, – ст. 1 Закону);
* в особи наявні службові повноваження, під час реалізації яких вона може вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес. Такі службові повноваження мають дискреційний характер (тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих дій, рішень).Саме сукупність зазначених факторів дає підстави стверджувати, що приватний інтерес особи може впливати на об’єктивність та неупередженість під час вчинення особою дії, прийняття рішення, а отже, в особи є конфлікт інтересів. За відсутності принаймні однієї зі складових – приватного інтересу та/або службових/представницьких повноважень дискреційного характеру – конфлікт інтересів не виникає. Для констатації наявності у арбітражного керуючого конфлікту інтересів (у розумінні закону) необхідним є встановлення всіх вищезазначених складових (ознак).