Депозит нотаріуса: що робити, якщо кредитор ухиляється від прийняття боргу?

Ситуація, коли кредитор відмовляється прийняти борг, може стати справжньою перешкодою для виконання зобов’язань. Але закон пропонує ефективний вихід — внесення коштів у депозит нотаріуса.
 

Ця процедура передбачає, що боржник може виконувати свої зобов’язання незалежно від дій кредитора. Такий підхід дозволяє мінімізувати ризики та гарантує правовий захист як боржника, так і кредитора. Питання прийняття нотаріусом у депозит грошових сум і цінних паперів регулюється Цивільним кодексом України (далі — ЦК України), Законом України «Про нотаріат» (далі — Закон), Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі — Порядок) та іншими нормативно-правовими актами.
 

Частиною першою статті 537 ЦК України визначено, що боржник має право виконати свій обов’язок через внесення належних із нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі:

1) Відсутності кредитора або уповноваженої ним особи в місці виконання зобов’язання;

2) Ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;

3) Відсутності представника недієздатного кредитора.

 

Як здійснити внесення боргу?

Подання заяви.
Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів провадиться за місцем виконання зобов’язання (стаття 85 Закону, підпункт 1.2 пункту 1 глави 21 розділу ІІ Порядку).
 

Із цією метою зацікавлена особа (боржник) або ліквідатор громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, подають відповідну заяву, яка слугуватиме підставою для вчинення нотаріальної дії.
 

Такі заяви мають містити обов’язкову інформацію, визначену підпунктами 1.4, 1.7 пункту 1 глави 21 розділу ІІ Порядку.
 

У заяві зазначають:

• дані особи, яка носить депозит, та особи, для якої він призначений (для фізичних осіб — ПІБ, серія і номер паспорта, адреса, РНОКПП; для юридичних осіб — найменування, податковий номер, реквізити банківського рахунку);

• мета внесення та інформація про причини неможливості виконання зобов’язань випадково.
   

Сплата боргу.

Грошові кошти вносяться через банк або шляхом безготівкового перерахування на окремий рахунок приватного нотаріуса чи державної нотаріальної контори, відкритий в органах державного казначейства для обліку депозитних сум. На підставі виписок із рахунків, що свідчать про надходження відповідних сум, особі, яка внесла грошові суми в депозит, нотаріусом видається квитанція встановленого зразка.

 

Повідомлення кредитора.

Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора й на його вимогу видає йому належні грошові суми або цінні папери. У разі якщо грошові суми або цінні папери внесені в депозит нотаріуса ліквідатором громадянина-підприємця, про їх надходження нотаріус повідомляє господарський суд, що визнав громадянина-підприємця банкрутом, і за рішенням господарського суду видає їх із депозиту. У разі, якщо боржник не вказав місцезнаходження кредитора й нотаріусу це місцезнаходження невідоме, обов’язок щодо повідомлення кредитора про внесення грошей або цінних паперів у депозит покладається на боржника.

 

Видача коштів кредитору.

На вимогу кредитора нотаріус передає йому грошові кошти або цінні папери. Видавання з депозиту грошових сум або цінних паперів здійснюється за заявою, яку подає депонент, за заявою та рішенням господарського суду, які подає ліквідатор громадянина-підприємця.

 

Принагідно інформуємо, якщо кошти залишаються невикористаними впродовж одного року, вони перераховуються до Державного бюджету України.

 

За згодою депонента можливе повернення коштів особи, яка їх внесла, за умови оформлення відповідної письмової згоди.

 

Зауважимо, що невитребувані з депозиту грошові суми та цінні папери, що підлягають передачі фізичним та юридичним особам, зберігаються в депозиті державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса впродовж одного року, після спливу якого підлягають перерахуванню до Державного бюджету України в порядку, установленому чинним законодавством України.