Збільшити розмір шрифту

Найпоширеніші запитання щодо представництва для вчинення нотаріальних дій

Як здійснюється представництво для вчинення нотаріальних дій?

 

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє (стаття 239 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої та абзацу першого і другого частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила.

Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися також на акті органу юридичної особи.

Цивільний кодекс України, зокрема частина третя статті  244 та підпункт 1.1 пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі – Порядок), визначають довіреність, як письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно із статтею 245 Цивільного кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, форма довіреності може бути звичайною письмовою або письмовою нотаріальною. Нотаріально посвідчена довіреність вимагається на вчинення правочину, який потребує нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом або домовленістю сторін.

У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають. У довіреностях на ім’я адвокатів зазначаються їх статус та членство в адвокатському об’єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об’єднання).

У довіреності зазначається строк, на який вона видана. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк дії довіреності зазначається словами та визначається роками, місяцями, тижнями, днями і не може бути визначений настанням будь-якої події (підпункт 3.2  пункту 3 глава 4 розділ ІІ Порядку). Довіреність, у якій не зазначена дата її посвідчення, є нікчемною.

  

За допомогою, якого документа здійснюється представництво юридичної особи?

 

Відповідно до статті 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Нотаріуси при посвідченні довіреності від імені юридичних осіб зобов’язані перевірити обсяг цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, які беруть участь у правочинах, зокрема, повинні ознайомитись з її установчими документами, інформацією про таку особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат») і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

 

Чи можлива видача довіреності неповнолітньою особою та особою, цивільна дієздатність якої є обмеженою?

 

Важливим є питання про можливість видачі довіреності неповнолітньою особою та особою, цивільна дієздатність якої є обмеженою. Довіреності від імені неповнолітніх у віці від 14-ти до 18-ти років, а також від імені осіб, які в судовому порядку визнані обмежено дієздатними, можуть бути посвідчені лише за умови, що вони вчиняються за згодою батьків, усиновителів, піклувальників.

Неповнолітні особи вправі самостійно видавати довіреності лише на розпорядження їхньою заробітною платою або стипендією, якщо орган опіки і піклування не обмежив їх у праві самостійно розпоряджатися ними.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

Часто до нотаріусів за вчиненням нотаріальних дій звертаються фізичні особи-підприємці.

Фізична особа-підприємець не належить до юридичних осіб, тому при укладенні правочинів за їх участю нотаріус має керуватись вимогами статті 43 Закону «Про нотаріат», тобто встановлювати особу громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

Фізична особа-підприємець має право видати довіреність на здійснення окремих його повноважень, наприклад, представляти інтереси  підприємця  в органах державної податкової служби, у фондах державного соціального страхування, в банківських установах, перед будь-якими іншими третіми  особами .

 

Інформує Управління нотаріату

Південного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції (м. Одеса)