Встановлення опіки над майном людини, зниклої безвісти за особливих обставин

Війна приносить руйнування і трагедії, пов’язані зі зникненням людей. Родичі та близькі стикаються не тільки з болем втрати, а й з необхідністю зберегти майно тих, кого поки що не можуть знайти. У таких випадках закон передбачає механізм встановлення опіки над майном осіб, визнаних безвісно відсутніми або зниклих безвісти за особливих обставин.

Як ініціювати процедуру?

Згідно зі статтею 65-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вживають заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, на підставі:

• рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою;
• заяви заінтересованої особи або органу опіки та піклування;
• наявності відомостей про особу в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Як відбувається опис майна?

Нотаріус здійснює опис майна за місцем останнього проживання особи або на підставі відомостей із державних реєстрів. Перед цим він перевіряє:

• чи є відомості про зниклу особу в офіційних реєстрах;
• чи набрало законної сили судове рішення про визнання її безвісно відсутньою;
• чи має заявник законний інтерес у встановленні опіки;
• які документи підтверджують право власності на майно.

Нотаріус описує заявлене майно:

• з виїздом за місцем розташування майна, якщо доступ до нього не обмежений у зв’язку із заходами правового режиму воєнного чи надзвичайного стану;
• без виїзду за місцем розташування майна на підставі відомостей реєстрів, кадастрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, або документів, що підтверджують право власності на нього особи, яка визнана безвісно відсутньою або зникла безвісти за особливих обставин, щодо цінних паперів, корпоративних прав, коштів на рахунках у банківських та інших фінансових установах, заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, які були нараховані такій особі, а також щодо майна, доступ до якого неможливий у зв’язку із заходами правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Опис майна проводиться в присутності щонайменше двох свідків, якими можуть бути особи з повною цивільною дієздатністю, за винятком нотаріуса, що здійснює опис майна, посадової або службової особи органу опіки і піклування, особи, яка подала заяву про опіку над майном, членів сім’ї та близьких родичів особи, яка визнана безвісно відсутньою або зникла безвісти за особливих обставин, осіб, які не можуть прочитати чи підписати акт опису майна. За його результатами складається акт, де фіксуються всі дані:

• дата та час опису;
• відомості про нотаріуса та заявника;
• детальний перелік майна, що підлягає опису.

Якщо доступ до майна обмежений через воєнний стан, нотаріус використовує інформацію з реєстрів або документів, що підтверджують право власності, про що вказує в акті опису.

У разі якщо опис переривається, приміщення, в якому він проводиться, закривається та опечатується нотаріусом. В акті опису робиться запис про причини і час припинення опису і його відновлення, а також про стан пломб і печаток під час наступного відкриття приміщення.

Акт опису складається не менш ніж у двох примірниках, які підписуються нотаріусом, особою, яка подала заяву про опіку над майном, та свідками.

Призначення опікуна

Після завершення процедури нотаріус призначає опікуна і видає свідоцтво про призначення опікуна над майном, до якого долучається акт опису такого майна, та одночасно роз’яснює зміст статті 44 Цивільного кодексу України та статті 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», про що зазначається в тексті свідоцтва. Відомості про це вносяться до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Ця процедура покликана не лише зберегти майно, а й забезпечити правову визначеність у складних життєвих обставинах, допомагаючи родинам впоратися з наслідками війни та зникнення близьких.

Тимофій Дудін PRAVO.UA