Коли найважливіше — бути поруч: Маргарита та Валентин сказали «так» у лікарні ім. Мечникова
Вісім років разом. П’ять перенесених весіль. І дві «обручки», які вже два роки залишаються на їхніх руках у вигляді парних татуювань.
Маргарита та Валентин познайомилися у кафе в Чугуєві й уже наступного дня відчули, що створені одне для одного. Обоє — з Харківщини. Їхнє весілля відкладали пандемія, а згодом повномасштабна війна.
Цього літа вирішили: час. На початку серпня заява вже була подана, а державну реєстрацію шлюбу призначили на 28 серпня. Та 5 серпня під час ротації підрозділів їхню машину атакував FPV-дрон, а під час евакуації — «Молнія». Двоє побратимів загинули, Валентин та ще кілька військових отримали важкі поранення.
Запланована дата втратила значення: 18 серпня Маргарита та Валентин сказали одне одному «так» у реанімації лікарні імені Мечникова. Організувати реєстрацію шлюбу з дозволу молодят допоміг батько Валентина.
💍 Свої символічні «обручки» Маргарита та Валентин носять уже два роки — парні татуювання на безіменних пальцях. Тепер вони офіційно стали чоловіком і дружиною.
Для Дніпровської юстиції велика честь стати частиною цієї родинної історії. Соборний відділ ДРАЦС у місті Дніпрі провів виїзну державну реєстрацію шлюбу в лікарні.
Молодят привітала заступниця начальника Управління — начальниця Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Любов Галіча.
💬 «Попри всі обставини ви зберегли головне — ваше рішення бути разом. Бажаю Валентину якнайшвидшого одужання, а вам обом — щастя, здоров’я, родинного тепла і того великого весілля, про яке ви мріяли».
Попереду у Валентина — лікування та відновлення, згодом його планують направити за кордон. А після одужання молодята мріють відсвяткувати пишне весілля. Весільна сукня вже чекає. Тепер переносити доведеться тільки святкування.
А нам усім ця історія залишає просте нагадування: любов, життя і щастя не потребують ідеального моменту. Вони потребують нас — сьогодні. 🤍
