Пам’ятка “інститут банкрутства юридичних осіб”
- Ініціювання процедури банкрутства
Новий Кодекс України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) знімає бар’єри для відкриття провадження у справі про банкрутство, адже в Кодексі відсутні законодавчі обмеження щодо суми боргу та доказів його безспірності для відкриття провадження у справі про банкрутство. Таким чином, Кодекс полегшує ініціювання процедури банкрутства, що дає змогу заощадити час і гроші на підготовчому етапі (до порушення справи про банкрутство).
Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі до Господарського суду.
Слід зауважити про можливість застосування процедури банкрутства відносно юридичних осіб, діяльність яких пов’язана не тільки із веденням підприємницької діяльності, окрім казенних підприємств та банків.
- Підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора.
Провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора відкривається за наступних умов:
1) наявність будь-яких вимог до боржника, строк виконання яких настав;
2) нездатність боржника виконати майнові зобов'язання. Боржник може погасити заборгованість до підготовчого засідання. Це обов'язково перевіряє суд;
3) кредитор має довести суду, що його вимоги не свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
4) кредитор має довести наявність неплатоспроможності боржника, а саме – неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом.
Таким чином, відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора передбачає ґрунтовну перевірку судом ознак неплатоспроможності боржника, їх встановлення та обґрунтування, чому саме повинно бути відкрите провадження у справі про банкрутство.
- Особливості відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою боржника
Кодексом передбачено, що боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених Кодексом.
Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі.
- Процедури та строки
Розпорядження майном
Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.
Санація
Кодекс запровадив просту і зрозумілу формулу: "є план – є санація, немає плану – немає санації".
За Кодексом суд затверджує вже схвалений план санації боржника і виносить ухвалу про введення процедури санації. При цьому учасникам процесу не надається окремий строк для розроблення й погодження плану санації, вони повинні це зробити ще на попередньому етапі: під час процедури розпорядження майном.
Кодекс не обмежує строк самої процедури санації, що збільшує можливості для учасників щодо впровадження довгострокових програм реструктуризації й відновлення платоспроможності боржника.
Якщо ж учасники справи не в змозі домовитися щодо плану санації до закінчення процедури розпорядження майном, тоді суд має перейти до процедури ліквідації.
Ліквідаційна процедура
Кодекс установлює, що ліквідаційна процедура вводиться на строк не більше 12 місяців.
З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;
строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;
у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом;
скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.
Скасування мирової угоди у банкрутстві
Кодекс не передбачає права сторін на укладення мирової угоди у процедурі банкрутства. Мотивація цих змін така: мирова угода та санація передбачають у цілому
однакові механізми реструктуризації боргу та відновлення платоспроможності боржника (відстрочення, розстрочення, списання боргу, інші можливі механізми погашення) тобто, елементи мирової угоди вважаються складовими плану санації.
- Обмеження права на оскарження судових рішень
Кодекс змінює підходи до оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, суттєво скорочуючи перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Кодекс передбачає касаційне оскарження лише таких судових рішень:
1)ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство;
2)ухвала за результатами розгляду грошових вимогпкредиторів;
3)ухвала про закриття провадження у справі про банкрутство;
4)постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Інші судові рішення, прийняті у межах справи про банкрутство, можуть бути оскаржені лише в апеляційному порядку. При цьому скарги на постанови апеляційних судів, прийняті за результатами оскарження ухвал, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
- Заборона зупинення провадження
Кодекс вперше на законодавчому рівні забороняє зупиняти провадження у справі про банкрутство.