Підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії: аналіз вимог до документів

«Приїхав іздалеку, приніс усі документи, а нотаріус відмовив, бо текст заповіту написаний «олівцем» — подібні історії можна почути біля дверей нотаріальних контор. І хоча для клієнта це — прикра несподіванка, для нотаріуса — звична ситуація, адже Закон зобов’язує ретельно перевіряти кожен документ. Особливо коли йдеться про документи з дефектами, підробками чи з порушеннями законодавства — справа не лише в бюрократії, а в безпеці сторін та правовій відповідальності.

Згідно з чинним законодавством, нотаріальні дії вчиняються лише після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Це можливо лише в день подачі всіх необхідних документів, які мають бути оформлені належним чином. Нотаріус не має права приймати документи, що не відповідають вимогам, встановленим статтею 47 Закону України «Про нотаріат» та главою 8 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Зокрема, до переліку документів, які не приймаються, належать ті, що:

• не відповідають законодавству;
• містять відомості, які принижують честь, гідність чи ділову репутацію фізичної або юридичної особи;
• мають підчистки, закреслення, дописки або інші незастережені виправлення;
• написані олівцем або пошкоджені настільки, що їх неможливо прочитати;
• розірвані чи складені з кількох аркушів, які не зшиті належним чином (без можливості роз’єднання без пошкодження, без нумерації, підпису посадової особи та печатки юридичної особи — у разі її наявності).

Виправлення в документах мають бути чітко застережені підписом відповідної посадової особи та печаткою установи чи особи, яка видала документ. Ба більше, вони мають бути виконані так, щоб було видно і помилковий текст, і те, як саме його виправили.

Якщо у нотаріуса виникає обґрунтований сумнів щодо достовірності документа, він має право залишити його для направлення до експертної установи на перевірку. Вартість такої експертизи оплачується згідно із законодавством.

Водночас слід зауважити, що нотаріус не несе відповідальності, якщо особа, яка звернулася за нотаріальною дією:

• подає завідомо неправдиву інформацію;
• надає підроблені або недійсні документи;
• не повідомляє про наявність інших осіб, прав або інтересів яких стосується дія, що вчиняється.

Якщо ж під час виконання нотаріальної дії нотаріус виявить ознаки порушення закону, він зобов’язаний негайно повідомити про це правоохоронні органи.

У разі ж, якщо помилка допущена самим нотаріусом — він має обов’язок проінформувати сторони про виявлене порушення, аби ті вжили заходів щодо скасування нотаріальної дії відповідно до чинного законодавства.

Варто наголосити: нотаріус — процесуально незалежна особа, що самостійно приймає рішення щодо правової оцінки наданих документів, а також щодо вчинення, відмови, зупинення чи відкладення нотаріальної дії. І ця незалежність — запорука законності, об’єктивності та довіри до інституту нотаріату в цілому.
Тимофій Дудін PRAVO.UA